Незважаючи на те, що XVII століття ознаменувалося війною, яка мала тридцятирічну історію, але цей факт не заважав людям того часу добре одягатися.
Європейська мода XVII століття характеризувалася своїм ідеалізмом. Жінки одягалися в об'ємні спідниці і корсети, що стискали талію, щоб фігура здавалася ще витонченішою. Стандарти краси на той час і сучасності були схожі. Гарною вважалася жінка з довгою шиєю, високим зростом, ідеальною поставою та довгими кучерями. Однак ці стандарти були більш характерні для Європи, а мода у Франції мала все ж таки деякі відмінності.
Що ж до моди Франції, то в жіночому вбранні була краща завищена талія, коротший ліф, спідниця була не настільки об'ємною як європейська. На ній були акуратні складки, а рукав укорочений, але такий самий об'ємний. Сукні у привілейованих світських дам шилися переважно з атласної тканини чи псування. Відмінність у соціальних класах була помітна навіть за кріпленнями в одязі. У звичайних жінок були найпростіші кріплення, тоді як світські жінки використовували кріплення з коштовностями.
Важливим елементом на той час вважався комір з відворотом, прикрашений мереживом, – це був обов'язковий елемент будь-якої сукні.
Зачіски згідно з французькою модою XVII століття були двох типів: перша - це прямий проділ із заплетеною косою, з неї формувалося якесь подібність корони на голові, при цьому кілька нижніх пасм спеціально випускалися; друга зачіска була з чубчиком, волосся збиралося в тугий пучок і вже тоді використовувався шиньйон.
Англійська мода на той час мала кілька напрямів. У XVI столітті в ній переважали іспанські тенденції, але до середини XVII століття стало все помітніше виявлятися французький напрямок, проте, характерний лише для Англії колорит, все ж таки зберігся. У цілому нині мода Англії на той час була стійкою і стрімко змінювалася й переважно їй були властиві пуританські віяння.
Прикраси костюмів як чоловічих, так і жіночих все більше різнилися. Англійські жінки одягали 2 сукні, одна носилася, як спідня білизна і мала світліший тон. Основна відмінність жіночих костюмів у Франції та Англії в тому, що в англійки воліли більше закритих деталей, хоча без розкоші жодне вбрання не обходилося.
Сукні англійок були такими ж, як і у француженок, з лише різницею, що рукав був три чверті, а спідниці довші і злегка були зібрані донизу. Під час шиття, як правило, використовувався атлас, а корсет або підкладка надавали ліфу потрібні та витончені форми. Вся сукня обточувалася мереживом.
Слід додати й те що, що оскільки виготовлення тканин вже відбувалося на мануфактурах, можна було додати золотисті чи сріблясті нитки. Тканина, зрештою, виходила з переливами і додавала поряд урочистості.
Природно, що мода на той час і сьогоднішня дуже різняться. Хоч їй і властива циклічність і якісь тенденції все ж таки запозичуються, але сьогоднішній одяг більш адаптований для активного та рухливого життя.
