Усі ми люди, і нам властиві емоції. Крики, примхи, відмови, пустощі - все це може легко ввести в нервову напругу, отже, привести маму до крику. Випустивши пару, мама починає шкодувати про вчинене і звинувачувати себе. Тож через що відбувається зрив, і чи можна з цим боротися?
Щоб розпочати боротьбу з емоціями, потрібно зрозуміти, чим вони викликані, розібрати фактори, через які це відбувається. Однією з таких причин може бути втома. Турботи про дитину, клопіт по дому, уривчастий сон, ненормований режим харчування - це фактори, що викликають втому, а за нею і емоційний зрив, під який потрапляє дитина. Не бійтеся просити допомоги, більше відпочивайте та стежте за режимом дня.
Також однією з причин зривів може бути усунення своїх інтересів на останнє місце. Таке відбувається дуже часто і з часом мама починає пригнічуватися тим, що відбувається, тому намагайтеся не обмежувати своє життєве коло лише на дитині. Гуляйте, спілкуйтесь, розважайтеся. Не бійтеся приділяти собі увагу хоча б 10 хвилин на день.
Намагатися стримувати свої емоції всередині також не варіант, оскільки рано чи пізно ви просто «вибухнете». Знайдіть інший спосіб виплеснути емоції. Наприклад, розслаблююча ванна чи особистий щоденник.
Проблеми через невпевненість у собі як у батька також можуть викликати стрес і крик. Низька самооцінка, конфлікти всередині, заглушення образи часто-густо призводять до криків. Потрібно обмежувати себе від думок типу "Напевно, я жахлива мама" і розуміти, що для вашої дитини ви найкраща.
Не варто забувати і про медичні препарати, які можуть допомогти вам стати спокійнішими, наприклад, вітаміни, заспокійливі природного походження.
Досвідчені психологи радять не починати розмову чи виховні моменти, якщо ви відчуваєте велику втому чи роздратування, оскільки це може спричинити поганий результат, який буде шкідливий не лише дитині, але й вам.
Не соромтеся говорити дитині про свій стан у м'якій формі, що не ображає. Наприклад, "Мене починає злити твою поведінку" або "Я дуже втомилася, якщо ти даси мені пару хвилин відпочинку, я підійду до тебе пізніше".
Не бійтеся говорити про свій стан і свої емоції з близькими. Ви не тільки виговоритеся, тим самим виплеснувши емоції, але й отримаєте пораду або заручитеся підтримкою.
Якщо ви ось-ось досягнете гнівного роздратування, то існує кілька способів, як можна заспокоїтися:
• Не стійте на одному місці, перейдіть до іншої кімнати.
• Якщо є можливість, з'їжте цукерку або печиво.
• Прийміть душ.
• Постарайтеся заспівати своє роздратування, це не тільки розвеселить дитину. Але й заспокоїть вас. Наприклад, «Ляляля, я зараз вибухну, ляляля треба йти».
• Придумайте смішне слово, яке ви говоритимете замість лайки, і вимовляйте його щоразу, коли будете розлючені.
І головне, завжди винні ви чи дитина, вибачайтеся перед ним за свій зрив, тоді ваш авторитет не постраждає, а лише зміцниться, а слово «люблю» зітре всі негативні емоції та образи.
