Мода є чимось не завжди зрозумілим, та ще й непостійним, але з іншого боку, люди так звикли до її змін, що без цього зараз просто не обійтися.
Якщо зараз мода є важливою частиною життя людини, то первісні люди не замислювалися про вбрання, а просто носили шкури, які здобули на полюванні. Тоді такий одяг служив лише для однієї мети – зігріти та вижити. Навряд чи тоді люди думали про те, яка шкура гарніше виглядатиме.
Саме перші цивілізації привнесли у життя людей стиль, який мав поєднувати людей. Так з'явилася мода. Одяг був дуже різноманітним, але для кожного народу важливим був певний стиль, так що все ж таки мода не була єдиною для всіх. У результаті будь-яке вбрання іншого міста чи країни здавалося незвичайним і дивовижним. У 8 столітті у Стародавньому Єгипті з'явилася мода на зачіски.
У сучасному розумінні мода з'явилася лише у 14 столітті, причому батьківщиною була Франція. Тут уперше з'явилися великі виробництва тканин. Стали виробляти кроєну одяг. Використовувалися витачки, складки. Розвивалося конструювання та моделювання одягу. Європейські жінки надавали перевагу цікавим головним уборам, які відрізнялися своєю екстравагантністю. Тоді вони були схожі на конуси, до яких приєднувалася легка тканина. Також до звичайної тканини на голові прикріплювалися самі конуси, що нагадувало роги.
Епоха Ренесансу зробила популярними оксамит та шовк. В цей час вже законодавцем модних тенденцій стала Венеція. Наголошувалося на декольте жінки великим вирізом, використовувався довгий шлейф, незвичайної форми рукава. Шиньйони теж стали популярними. Особи з усіх боків закривали тканинами.
Іспанцям властива деяка манірність, на яку в усьому світі звернули увагу лише у другій половині 16 століття. Саме ця риса стала головною у модних тенденціях того часу. Тепер жінки віддавали перевагу сукням, які не мають великих вирізів, зате відрізняються комірами, які сильно накрохмалені. Спідниці стали пишними, а для цього використовувалася велика кількість підкладок. Значна роль була і в парфумів (до речі, це пов'язано з тим, що люди не часто купалися, а «запашок» треба було сховати).
А ось із 17 століття права законодавиці моди знову повернулися до Франції. Тепер уже журнали мод, які видавалися в Парижі, почали розповсюджуватися по всьому світу. Модні тенденції почали змінюватися швидше. Тепер жіночі сукні почали шити з вільним крієм, у зачісках присутні чубчики. Як і раніше, використовуються перуки, але вже більш натуральні. Прикраса дуже екстравагантна.
У Росію мода прийшла приблизно в цей час, але її не можна назвати тріумфальною. Так як царським указом все модне і нове, а тим більше привезене з іншої країни, було суворо заборонено.
Але після того, як влада перейшла Петру I, все починає змінюватись. Оскільки Петро Олексійович був шанувальником всього німецького, він буквально прищеплює громадянам модні тенденції Німеччини.
Імператор видає указ, у якому йшлося про те, що дозволено і що мають носити його країни. У цьому ж 17 столітті у Лондоні, Франції та інших європейських країнах з'являються перші модні журнали. У Росії її модний журнал стали випускати в 1779 року.
І лише у двадцяті роки 19 століття, нарешті, з'являється професія художника, який вигадує одяг. Це сталося в Англії, коли швейна промисловість досягла там значних масштабів, і виникла потреба в подібному спеціалісту. Саме 1820 рік і можна з упевненістю назвати роком появи моди, щоб не викликати нарікань у сучасних істориків моди.
А першим модельєром можна назвати Чарльза Фредеріка Ворта, який народився 1825 року у Великій Британії. Встиг там попрацювати у компаніях, які торгують тканинами. Але зрозумів, що великих грошей тут не заробити і в 1845 Чарльз переїжджає до Парижа. Там він почав працювати в компанії з виробництва та продажу готового жіночого одягу, а вже за п'ять років заснував власну справу. Молодий підприємець відкрив магазин із продажу готових речей під назвою «Maison Gagelin».
Слава найталановитішого дизайнера прийшла до англійця не одразу. Його зірка зійшла на модний небосхил у той момент, коли дружина Наполеона III Євгенія Монтіхо на одному з прийомів помітила незвичайну сукню дружини австрійського посла. Вбрання було виконане з тюлю, рожевих сердець, маргариток, блискіток і трави.
У 1858 році Чарльз Фредерік Ворт заснував власну компанію з виробництва жіночого одягу. Модельєр знав, що для жінок з вищого суспільства модне вбрання означає більше, ніж просто одяг. Гарна сукня – це відображення високого статусу у суспільстві та великих фінансових можливостей. У свою чергу туалет, виконаний на високому професійному рівні, обіцяв кравцеві масу замовлень, а отже, і високий дохід, що було дуже важливим для Ворта.
З цього моменту мода «набула» всіх своїх примх повною мірою: вона постійно змінювалася, заворожувала і шокувала, вимагала фантазії та чималих витрат. Вона охопила не тільки багатих і пустих, але також опустилася в низи, серед простого люду. Також мода нарешті перейшла з рук чоловіків до рук жінок. До цього моменту основні зусилля спрямовані на створення модного одягу для чоловіків, жіноча мода трималася на другому плані.
У наш час мода змінюється настільки швидко, що неможливо встигнути за нею. Те, що було модним учора, сьогодні вже не є актуальним, і навпаки. Однак справжні модниці намагаються завжди стежити за тенденціями і залишатися на вершині модного олімпу.